Світова література

ОЗОН на уроках світової літератури 

Світова література – один із навчальних предметів, що вивчаються в середній школі. Мета предмета полягає в тому, щоб прилучити учнів до найвищих досягнень світової літератури, а через них – до фундаментальних цінностей культури, що сприятиме входженню нашого народу до світового співтовариства. Вивчення світової літератури спрямоване на виховання людини з творчими життєвими орієнтаціями, наділеної розвиненим естетичним смаком і широкими культурно – пізнавальними інтересами.

Відповідно до поставленої мети даного курсу увиразнюються методологічний і дидактичний аспекти у викладанні світової літератури.

Методологічний       аспект

Дидактичний аспект

 Загальні уявлення про особистість,       В основі – особистісно орієнтована модель

її місце на землі                                            

        

       Отже, сучасний підхід до викладання світової літератури вимагає ґрунтовних змін у методиці. Особистісно  орієнтова  методика утверджується в практиці вчителів. За цією методикою працюю і я. Спробую узагальнити свій досвід.

         1. Знання,  які одержує учень у школі, з літератури зокрема, мають підпорядковане значення. Вони повинні допомагати йому брати безпосередню участь у формуванні себе як творчої особистості, збагаченні власної духовності.

         2. Особистість учня – центр навчального процесу, він співтворець уроку.

         3. Учитель - передумова формування виховання, він спільник учня в пізнавальній меті.

         Основні вимоги до уроку світової  літератури за цією методикою такі:

-         весь навчальний матеріал , ширше весь навчально – виховний процес, мусить бути персоналізований ( психологізований);

-         учитель повинен знайти такі форми і способи його організації, які б апелювали до власного досвіду учня, активізувати його емоційну, інтелектуальну сфери, підключали його до процесу пізнання.

-         Рівноправні суб’єкт – суб’єктні стосунки на уроці.

-         Дружелюбна обстановка і взаємоповага, взаємозацікавленість сторін. 

Способи і прийоми проведення уроку за цією методикою різні. Реалізую на уроках такі прийоми і види робіт, що допомагають досягти поставленої мети – персоналізувати навчально –виховний процес. Наприклад:

     1. Створення проблемної ситуації, особистісно значущої для кожного учня.

Урок за новелою Ф. Кафки „Перевтілення”. Як відомо, письменник ставить у цьому творі проблему відчуження людини від світу, самотності, неспроможності повноцінно жити в абсурдному світі на зламі ХІХ- ХХ століть. Здавалось, сюжет перетворення людини на комаху немає нічого спільного з сучасним світом, проблемами. Але, річ у тім, що перетворення зовнішнє відбулося, внутрішньо ж  герой залишився таким як був. Він усе чує, мислить, усвідомлює, у нього болить душа, він все розуміє. Ніхто у його нещасті не допоможе йому. Мати , батько, сестра, друзі – ніхто не подає Грегору  Замзі допомоги. А він цього так потребує. Запитання вчителя: „Чи мав Замза шанс повернутись до попереднього вигляду?” – заставляє замислитись: у якому світі він жив, у який час?  Інше запитання:

„ Чи хотіли б ви жити в такому світі?”- заставляє замислитись: у якому світі живу я зараз?  А це вже стосується кожного , хто є на уроці .

     2. Завдання, що базуються на дистанціюванні від тексту.

На цьому ж уроці даю таке завдання: спроектуйте символічний план перевтілення на:

    а)людину, заарештовану за доби сталінських репресій; 

     б) єврея, що опинився на окупованій нацистами території;

     в) хворого на СНІД.

Далі запитання вчителя „Чи подали б ви руку людині, що хвора на СНІД” – лакмус проведеної роботи.

     3. Організація роботи на уроці в малих групах.

Це потребує підготовки диференційованих за змістом і рівнем складності завдань. Широко використовую прийом поділу на малі групи типу: бібліографи, текстологи, літературознавці.

     4. Завдання на рівні асоціацій

Для прикладу – асоціативний диктант. На рівні підсвідомості допомагає виявити, наскільки учень відчув, те,  що прочитав, почув.

Гарсія Маркес „Стариган з крилами”. Для такого виду диктанту пропоную слово „ангел” до того, як учні прочитали твір, і після прочитаного оповідання. До прочитання мала змогу почути такі асоціації: Ангел – диво, білий, образ, ікона.

Після  прочитання : Ангел – біль, болото, хвороба, жорстокість.

 Який контраст!

5. Інсценізація літературних текстів.

6. Використання живопису й музики  на уроках літератури.

На мою думку, особистісно орієнтований підхід у викладанні дає змогу сприйняти індивідуальність, самооцінку дитини як носія суб’єктивного досвіду, який складається з перших днів життя. Ця методика дає змогу учневі саморозвиватися і самореалізовуватися. А це головне в сучасних умовах і повністю відповідає завданням сучасної освіти.